[1] Статтю підготовлено в рамках проекту "Виконання Порядку денного Асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд", який виконує Консорціум аналітичних центрів у складі УНЦПД, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.
-----------------------------------------------
Порядок денний асоціації (ПДА) є практичним інструментом співробітництва між Україною та ЄС, що був ухвалений сторонами 24 листопада 2009 року.
До початку переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2007 р. основу двосторонніх відносин складала Угода про партнерство та співробітництво. Практичним інструментом імплементації останньої (з урахуванням загальних принципів Європейської політики сусідства) став План дій Україна-ЄС на 2005-2008р р., термін чинності якого був продовжений ще на один рік і завершився у 2009 р.
Майбутня Угода про асоціацію має визначити формат двосторонніх відносин у середньостроковій перспективі. Головна ідея розробки ПДА полягала у заміні Плану дій Україна-ЄС новим практичним інструментом взаємодії, спрямованим на закріплення нової якості співпраці, ще до набуття чинності Угодою про асоціацію.
Порядок денний асоціації визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці передбаченої Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Загальна мета Порядку денного асоціації відповідає духу Угоди та полягає у поступовому досягненні політичної асоціації та більшої економічної інтеграції з ЄС.
Водночас практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні на галузевій основі пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію. Саме задля реалізації практичної мети ПДА перелік наведених у документі пріоритетів, у разі необхідності, може бути змінений та доповнений за згодою між Україною та ЄС.
При цьому із загального переліку пріоритетів ПДА щорічно будуть виокремлюватись ті, що мають особливе значення саме протягом визначеного року. Зокрема, перелік пріоритетів Порядку денного асоціації на 2010 рікбув ухвалений Спільним комітетом на рівні старших посадових осіб 26 січня. До цього переліку увійшли 78 пунктів, що належать до визначених у ПДА пріоритетних галузей.
Серед інструментів, які Європейський Союз залучатиме задля допомоги Україні в імплементації цілей та пріоритетів, указаних у ПДА, зокрема, вказуються такі: обмін технічними експертними оцінками і рекомендаціями, найкращими практиками та ноу-хау; обмін інформацією; підтримка у розбудові та посиленні інституційної спроможності; також передбачається можливість залучення консультативної допомоги в процесі наближення законодавства до законодавства ЄС і започаткування секторальних діалогів в окремих секторах.
Крім того, для імплементації Порядку денного асоціації також можуть бути залучені інструменти Східного Партнерства. У разі необхідності, Європейська Комісія також заохочуватиме міжнародних, урядових, ділових та громадських партнерів до реалізації цілей та пріоритетів ПДА, а також сприятиме їм у реалізації цих завдань.
Порівняльний аналіз Порядку денного асоціації та попереднього Плану дій дозволяє виявити наступні схожі та відмінні елементи цих документів.
Обидва документи є практичними інструментами співпраці, спрямованими на імплементацію основних положень базових договорів (у випадку Плану дій - попередньої Угоди про партнерство та співробітництво, у випадку ПДА - майбутньої Угоди про асоціацію) відносин між Україною та Євросоюзом.
З цієї точки зору План дій мав скоріше «ретроспективну» дію - розроблявся через сім років після набуття чинності УПС для прискорення реалізації її окремих положень, що не були виконані у попередній період. У свою чергу, Порядок денний асоціації має «перспективний» характер, спрямований на випередження ходу подій, оскільки має на меті започаткувати виконання окремих положень Угоди про асоціацію, яка в цілому ще знаходиться на стадії розробки.
З формальної точки зору, План дій Україна - ЄС належав до інструментарію Європейської політики сусідства - рамкового підходу Євросоюзу до розбудови відносин з країнами, що знаходяться по периметру його кордонів як у Європі, так і в Африці. Цей елемент вже сам по собі створював певну упередженість сприйняття цього документу в Україні з огляду на недиференційований характер ЄПС, яка урівнювала інтеграційні перспективи всіх країн - сусідів ЄС.
Порядок денний асоціації формально не прив‘язується до Європейської політики сусідства, а подається як ексклюзивний двосторонній інструмент взаємодії між Україною та ЄС, покликаний посилити саме двосторонню основу співробітництва та виокремити її із загального контексту ЄПС. Фактично ж цей документ є імплементаційним інструментом майбутньої Угоди про асоціацію, яка сама є елементом Європейської політики сусідства, передбаченим для всіх країн-партнерів в рамках цієї політики. Оскільки Україна є «піонером» у освоєнні нових інструментів політик ЄС, цілком ймовірно, що напрацьовані у діалозі з нею «типові» документи будуть використані в якості зразка у відносинах ЄС з іншими країнами-сусідами.
Структура обох документів та їх змістовне наповнення є доволі подібними. Як План дій, так і ПДА містять перелік пріоритетних завдань для виконання українською стороною, що стосуються усіх ключових сфер інституційного розвитку України та її співробітництва з ЄС - політичний діалог, юстиція та внутрішні справи, економічний та соціальний розвиток, торгівля, ринкові та регуляторні реформи, транспорт, енергетика, наука, культура та освіта.
Деякі завдання Плану дій «перекочували» майже без змін у ПДА, інші були актуалізовані з урахуванням акумульованого за останні роки прогресу у співробітництві. Крім того, ПДА містить цілком нові пріоритети, які вже більш чітко підпорядковуються логіці політичної асоціації та економічної інтеграції, ніж партнерського співробітництва.
Так, багато завдань ПДА дійсно відрізняються підкреслено інтеграційною спрямованістю, ніж у Плані дій (заходи щодо глибшої інтеграції транспортних та енергетичних мереж, забезпечення участі України у галузевих програмах та агентствах ЄС, імплементація Україною секторальних розділів acquis та, в цілому, більш високий ступень наближення законодавства України у різних сферах до європейських стандартів).
Разом з цим, ПДА не вдалося повністю уникнути деяких недоліків свого попередника. Серед функціональних вад нового інструменту - незбалансованість у формулюваннях пріоритетів: деякі розділи містять цілком конкретизовані завдання, спрямовані на досягнення реального прогресу в реформуванні окремих галузей. У той же час, інші мають досить абстрактний характер, що створює ризики їх неоднозначної інтерпретації, а ефект від їх виконання для досягнення даного пріоритету видається сумнівним. Крім того, це суттєво ускладнює проведення об‘єктивної оцінки ступеню їх виконання таких завдань.
На відміну від Плану дій, у ПДА більш чітко простежується намагання посилити саме двосторонній характерзобов‘язань через наголошення на спільній власності та відповідальності за виконання його положень. Формулювання та зміст багатьох положень документу обумовлюють його дещо меншу схожість на перелік односторонніх зобов‘язань України перед ЄС, як це виглядало у випадку з Планом дій.
Певних змін зазнав й механізм оцінювання виконання пріоритетів нового інструменту. Так, у ПДА простежується більш виражений акцент на спільних оцінках прогресу у виконанні, що, разом з цим, не виключає можливості проведення кожною стороною окремих оцінок.
Крім того, для контролю за виконанням ПДА було створено спеціальний орган - Спільний комітет на рівні старших посадових осіб, чого не було у випадку Плану дій, контроль за виконанням якого було покладено на органи, створені в рамках УПС. Спільний комітет регулярно представлятиме свої доповіді Раді з питань співробітництва Україна-ЄС.
Слід також підкреслити, що незважаючи на те, що ПДА визначає обмежену кількість пріоритетів, він не обмежує формат існуючого співробітництва, що відбувається в рамках інших діючих угод. Визначені у ПДА пріоритети стануть доповненням до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, як тільки вона набере чинності.
Водночас після підписання Угоди про асоціацію Україна та ЄС здійснять масштабний перегляд відповідних частин ПДА з метою визначення всеохоплюючого переліку пріоритетів дій.
----------------------------------------
Порядок денний асоціації (ПДА) є практичним інструментом співробітництва між Україною та ЄС, що був ухвалений сторонами 24 листопада 2009 року.
До початку переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2007 р. основу двосторонніх відносин складала Угода про партнерство та співробітництво. Практичним інструментом імплементації останньої (з урахуванням загальних принципів Європейської політики сусідства) став План дій Україна-ЄС на 2005-2008р р., термін чинності якого був продовжений ще на один рік і завершився у 2009 р.
Майбутня Угода про асоціацію має визначити формат двосторонніх відносин у середньостроковій перспективі. Головна ідея розробки ПДА полягала у заміні Плану дій Україна-ЄС новим практичним інструментом взаємодії, спрямованим на закріплення нової якості співпраці, ще до набуття чинності Угодою про асоціацію.
Порядок денний асоціації визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці передбаченої Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Загальна мета Порядку денного асоціації відповідає духу Угоди та полягає у поступовому досягненні політичної асоціації та більшої економічної інтеграції з ЄС.
Водночас практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні на галузевій основі пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію. Саме задля реалізації практичної мети ПДА перелік наведених у документі пріоритетів, у разі необхідності, може бути змінений та доповнений за згодою між Україною та ЄС.
При цьому із загального переліку пріоритетів ПДА щорічно будуть виокремлюватись ті, що мають особливе значення саме протягом визначеного року. Зокрема, перелік пріоритетів Порядку денного асоціації на 2010 рікбув ухвалений Спільним комітетом на рівні старших посадових осіб 26 січня. До цього переліку увійшли 78 пунктів, що належать до визначених у ПДА пріоритетних галузей.
Серед інструментів, які Європейський Союз залучатиме задля допомоги Україні в імплементації цілей та пріоритетів, указаних у ПДА, зокрема, вказуються такі: обмін технічними експертними оцінками і рекомендаціями, найкращими практиками та ноу-хау; обмін інформацією; підтримка у розбудові та посиленні інституційної спроможності; також передбачається можливість залучення консультативної допомоги в процесі наближення законодавства до законодавства ЄС і започаткування секторальних діалогів в окремих секторах.
Крім того, для імплементації Порядку денного асоціації також можуть бути залучені інструменти Східного Партнерства. У разі необхідності, Європейська Комісія також заохочуватиме міжнародних, урядових, ділових та громадських партнерів до реалізації цілей та пріоритетів ПДА, а також сприятиме їм у реалізації цих завдань.
Порівняльний аналіз Порядку денного асоціації та попереднього Плану дій дозволяє виявити наступні схожі та відмінні елементи цих документів.
Обидва документи є практичними інструментами співпраці, спрямованими на імплементацію основних положень базових договорів (у випадку Плану дій - попередньої Угоди про партнерство та співробітництво, у випадку ПДА - майбутньої Угоди про асоціацію) відносин між Україною та Євросоюзом.
З цієї точки зору План дій мав скоріше «ретроспективну» дію - розроблявся через сім років після набуття чинності УПС для прискорення реалізації її окремих положень, що не були виконані у попередній період. У свою чергу, Порядок денний асоціації має «перспективний» характер, спрямований на випередження ходу подій, оскільки має на меті започаткувати виконання окремих положень Угоди про асоціацію, яка в цілому ще знаходиться на стадії розробки.
З формальної точки зору, План дій Україна - ЄС належав до інструментарію Європейської політики сусідства - рамкового підходу Євросоюзу до розбудови відносин з країнами, що знаходяться по периметру його кордонів як у Європі, так і в Африці. Цей елемент вже сам по собі створював певну упередженість сприйняття цього документу в Україні з огляду на недиференційований характер ЄПС, яка урівнювала інтеграційні перспективи всіх країн - сусідів ЄС.
Порядок денний асоціації формально не прив‘язується до Європейської політики сусідства, а подається як ексклюзивний двосторонній інструмент взаємодії між Україною та ЄС, покликаний посилити саме двосторонню основу співробітництва та виокремити її із загального контексту ЄПС. Фактично ж цей документ є імплементаційним інструментом майбутньої Угоди про асоціацію, яка сама є елементом Європейської політики сусідства, передбаченим для всіх країн-партнерів в рамках цієї політики. Оскільки Україна є «піонером» у освоєнні нових інструментів політик ЄС, цілком ймовірно, що напрацьовані у діалозі з нею «типові» документи будуть використані в якості зразка у відносинах ЄС з іншими країнами-сусідами.
Структура обох документів та їх змістовне наповнення є доволі подібними. Як План дій, так і ПДА містять перелік пріоритетних завдань для виконання українською стороною, що стосуються усіх ключових сфер інституційного розвитку України та її співробітництва з ЄС - політичний діалог, юстиція та внутрішні справи, економічний та соціальний розвиток, торгівля, ринкові та регуляторні реформи, транспорт, енергетика, наука, культура та освіта.
Деякі завдання Плану дій «перекочували» майже без змін у ПДА, інші були актуалізовані з урахуванням акумульованого за останні роки прогресу у співробітництві. Крім того, ПДА містить цілком нові пріоритети, які вже більш чітко підпорядковуються логіці політичної асоціації та економічної інтеграції, ніж партнерського співробітництва.
Так, багато завдань ПДА дійсно відрізняються підкреслено інтеграційною спрямованістю, ніж у Плані дій (заходи щодо глибшої інтеграції транспортних та енергетичних мереж, забезпечення участі України у галузевих програмах та агентствах ЄС, імплементація Україною секторальних розділів acquis та, в цілому, більш високий ступень наближення законодавства України у різних сферах до європейських стандартів).
Разом з цим, ПДА не вдалося повністю уникнути деяких недоліків свого попередника. Серед функціональних вад нового інструменту - незбалансованість у формулюваннях пріоритетів: деякі розділи містять цілком конкретизовані завдання, спрямовані на досягнення реального прогресу в реформуванні окремих галузей. У той же час, інші мають досить абстрактний характер, що створює ризики їх неоднозначної інтерпретації, а ефект від їх виконання для досягнення даного пріоритету видається сумнівним. Крім того, це суттєво ускладнює проведення об‘єктивної оцінки ступеню їх виконання таких завдань.
На відміну від Плану дій, у ПДА більш чітко простежується намагання посилити саме двосторонній характерзобов‘язань через наголошення на спільній власності та відповідальності за виконання його положень. Формулювання та зміст багатьох положень документу обумовлюють його дещо меншу схожість на перелік односторонніх зобов‘язань України перед ЄС, як це виглядало у випадку з Планом дій.
Певних змін зазнав й механізм оцінювання виконання пріоритетів нового інструменту. Так, у ПДА простежується більш виражений акцент на спільних оцінках прогресу у виконанні, що, разом з цим, не виключає можливості проведення кожною стороною окремих оцінок.
Крім того, для контролю за виконанням ПДА було створено спеціальний орган - Спільний комітет на рівні старших посадових осіб, чого не було у випадку Плану дій, контроль за виконанням якого було покладено на органи, створені в рамках УПС. Спільний комітет регулярно представлятиме свої доповіді Раді з питань співробітництва Україна-ЄС.
Слід також підкреслити, що незважаючи на те, що ПДА визначає обмежену кількість пріоритетів, він не обмежує формат існуючого співробітництва, що відбувається в рамках інших діючих угод. Визначені у ПДА пріоритети стануть доповненням до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, як тільки вона набере чинності.
Водночас після підписання Угоди про асоціацію Україна та ЄС здійснять масштабний перегляд відповідних частин ПДА з метою визначення всеохоплюючого переліку пріоритетів дій.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.