Вплив перекладу на мовні зміни в Україні: два експерти "Інтерньюз-Україна" беруть участь у проекті

Центр міжкультурної комунікації НаУКМА завершив виконання дослідницького проекту «Чому ми так говоримо? Мовні трансформації у перехідний період» (Why Do We Speak Like That? Language Changes in the Transition Period). Два експерти "Інтерньюз-Україна" - Андрій Кулаков (програмний директор) та Володимир Єрмоленко (директор європейських проектів) взяли участь в ініціативі.

У рамках ініціативи українські дослідники простежили вплив перекладу на український мововжиток, зокрема сприйняття «західних» слів та понять в постсовєтській Україні у галузях політології (Микола Рябчук), філософії (Вахтанг Кебуладзе), медій (Андрій Кулаков), європейської інтеґрації (Володимир Єрмоленко), історіографії (Андрій Портнов).

Проект здійснено на кошти Erste Stif­tung; координує її болгарська фундація Next Page. В Україні проект координував Центр міжкультурної комунікації Національного університету «Києво-Могилянська академія». Опублікував тексти часопис Україна Модерна.

Презентація числа часопису Україна Модерна. Том 5 (16). Перекладаючи культуру / Культивуючи переклад (Київ: Критика, 2010), у якому презентовано тексти проекту, відбулася 14 жовтня, о 18.00, у Книгарні «Є» (Київ, вул. Лисенка, 3). Часопис можна придбати у мережі Книгарні «Є».

Надалі презентації тому «Перекладаючи культуру / Культивуючи переклад» у форматі відкритих інтелектуальних дискусій в Києві, Львові, Дніпропетровську, Рівному, Запоріжжі, Харкові, Любліні. Інформація про презентації та інші новини оперативно з’являтиметься на сайті http://www.umoderna.com.

***

Одна з ключових ідей цієї ініціативи – думка, що національні мови не є просто неживими дзеркалами одна одної. Кожна мова містить у собі цілий світ, а тому змушує її носіїв і творців мислити, відчувати, пам’ятати й сподіватися так, як це не відбувається у носіїв інших мов. Для «тестування» цієї думки ми вирішили взяти тему перекладу: адже що ліпше від перекладу демонструє ті розриви, незбіги, дистанції, які існують між різними мовними середовищами?

Із цими розривами стикається кожен перекладач, кожен автор, що балансує між мовами, що запозичує слова та концепти з інших мовно-культурних контекстів. У п’яти текстах, що їх пропонуємо читачеві, часто йдеться саме про такі незбіги, через які переклад стає не тільки «трансляцією» смислів, але й джерелом їх спотворень. У них ідеться також і про те, як культурні, ментальні та смислові розриви між нашою культурою та західними традиціями породжували специфічні зміщення сенсів у тій перекладній літературі, яка почала активно з’являтися в Україні протягом останніх десятиліть.

Водночас ці нові канали комунікації, що відкрилися завдяки перекладові наукових та публіцистичних текстів, мали чималий вплив на саму українську мову. В ній почали з’являтися нові слова – деколи точні, але часто розмиті, перетлумачені та скореґовані копії західних «ориґіналів». Так до українського контексту почали проникати специфічні клоновані, однак неідентичні, версії слів democracy, civil society, public, public broadcasting, öffentlich, media, cross-border, postmodern, sustainable, durable, identity, mentality, power, Macht, Gewalt, politics, policy, myth, genocide та чимало інших. Саме дослідженню мовних трансформацій у сучасній Україні, що їх спричинила перекладна література постсовєтських десятиліть, і присвячено ці п’ять есеїв.

П’ять текстів об’єднує одна спільна інтуїція: інтуїція асиметричності перекладу, що вкорінюється в глибшій асиметричності культур і традицій. Спілкування між мовами ніколи не подібне до ідеального аритметичного рівняння, в якому досягаємо результату без залишку: воно допускає незбіги та зміщення, які видаються часом деструктивними, а часом продуктивними.